Тих, хто знайомий з Україною, не повинно дивувати, що країна зазнала дуже потужного розвитку цифровізації. У 2021 році Україна продемонструвала зростання експорту ІТ на 36% у порівнянні з попереднім роком, досягнувши 6,8 мільярда доларів США, що становить 10% від загального обсягу експорту країни. Водночас ІТ-індустрія в Україні збільшила свою робочу силу з 200 000 до 250 000 ІТ-фахівців у стартапах, малих та середніх підприємствах (МСП), а також у великих корпораціях. Крім того, українська національна цифрова платформа "Дія", яка розпочала свою діяльність у 2020 році, стала життєво важливою частиною цифровізації та соціально-економічного розвитку країни. На сьогодні "Дія" налічує понад 19 мільйонів користувачів, а у 2023 році її було навіть модернізовано завдяки новим освітнім функціям (Дія.Освіта) та створено можливості для розвитку цифрових навичок для громадян України.

Однак агресивна війна Російської Федерації проти України суттєво підриває цей розвиток. Через постійні атаки на інтернет-інфраструктуру, яка має важливе значення для стійкості та подальшого розширення цифрової економіки, Україна стикається з потенційними значними викликами в плані цифрового розвитку та інклюзивності.

З точки зору політики, український уряд добре усвідомлює наслідки цієї ситуації. Через кілька місяців після російського вторгнення Національна рада з питань відновлення України від наслідків війни створила робочу групу, яка окреслила різні сценарії післявоєнного цифрового відновлення. Підготовлений документ ( названий "План відновлення України - матеріали робочої групи "Цифровізація") є дуже інформативним викладом майбутньої політики цифрового розвитку України.

По-перше, документ охоплює різні часові рамки: короткостроковий (до кінця 2022 року), середньостроковий (з 2023 по 2025 рік) та довгостроковий (з 2026 по 2032 рік). У короткострокових цілях основна увага приділяється питанням, пов'язаним з війною, що триває, і забезпеченням виживання країни. Однак середньо- та довгострокові цілі мають ширшу перспективу і зосереджені на низці політичних тем, які визнані ключовими для майбутнього цифровізації в Україні. Наприклад, вони включають такі конкретні цілі, як підвищення якості державних послуг за допомогою цифровізації та вдосконалення цифрової інфраструктури. Крім того, ці плани пов'язують існуючі політичні документи України з її прагненням до інтеграції в Європейський Союз та певними соціальними показниками, такими як очікуваний прогрес у цифровій інклюзії до 2025 та 2032 років.

По-друге, ключовою концепцією, на якій базується цей документ, є баланс між інноваціями та інклюзивністю. Ця тема повторюється в усьому документі і лежить в основі трьох основних стовпів плану. Наприклад, коли йдеться про "Цифрову інфраструктуру", документ підкреслює важливість забезпечення доступності та розширення можливостей для широкого кола людей і груп осіб. У розділі, присвяченому "відновленню та розвитку Інтернету", більший акцент робиться на просуванні як цифрової інклюзії, так і інновацій через розробку, розширення та впровадження комплексної дорожньої карти ІТ-освіти. Нарешті, в розділі "Державні послуги та реєстри" документ зосереджується на підвищенні доступності для громадян та постачальників послуг. Це підкреслює прихильність до забезпечення того, щоб цифрові послуги були зручними для користувачів і легкодоступними для громадськості, а також підтримку фінансових потреб тих, хто пропонує ці послуги.

І останнє, але не менш важливе: цей документ містить окрему згадку про цифрову доступність, оскільки вона визнана ключовим елементом забезпечення цифрової доступності на основі так званої "безбар'єрної" концепції. Іншими словами, українська влада вважає, що цифрова доступність повинна відповідати набору принципів, які ставляться до всіх людей однаково, гарантуючи, що якомога більше людей можуть користуватися цифровими ресурсами без жодних перешкод чи бар'єрів. Оскільки концепція безбар'єрних цифрових медіа визнана світовим стандартом, зрозуміло, що український план відновлення у сфері цифрової доступності поєднуватиме елементи інновацій з інклюзивністю.

Таким чином, цей документ є видатним та амбітним політичним планом, який має суттєво вплинути на цифрову політику України в найближчі роки. Повна реалізація цього плану може не лише сприяти сталому відновленню України, а й рухати її економіку вперед на наступні кілька десятиліть. Тому в інтересах зацікавлених сторін, як в Україні, так і в усьому світі, постійно висвітлювати та підтримувати реалізацію цього плану. Якщо це станеться, цифрові перспективи України можуть перевершити навіть найоптимістичніші очікування.