Веб-доступність, визначена Європейським Союзом як концепція, що "дозволяє кожному, включаючи людей з інвалідністю, сприймати, розуміти, орієнтуватися та взаємодіяти з Інтернетом", все частіше стає основною характеристикою різних стратегій у сфері цифровізації. Тому вкрай важливо враховувати інтеграцію людей з інвалідністю в цифрову сферу, передбачаючи майбутню еволюцію цифрового інклюзивного суспільства.

Цифрова доступність для людей з інвалідністю є основоположним принципом Інтернету з моменту його створення. Консорціум Всесвітньої павутини (W3C), що є головною міжнародною організацією зі стандартизації Всесвітньої павутини, з 1995 року публікує Керівництво з доступності веб-контенту (WCAG). WCAG - це стандарт, який містить широкий спектр рекомендацій, спрямованих на покращення доступності веб-контенту та зручності використання інтернет-інструментів.

Зокрема, у стандарті підкреслюється, що цифрова інформація та компоненти інтерфейсу повинні бути представлені користувачам у спосіб, який вони можуть сприймати якнайкраще. Тому вкрай важливо забезпечити ефективні альтернативи для адаптації цифрових ресурсів до різних видів інвалідності (порушення зору, різноманітний діапазон слуху, когнітивні порушення тощо). Крім того, стандарти WCAG поділяються на три рівні відповідності: Рівень А (найменш суворий), Рівень АА та Рівень ААА (найбільш суворий). Вміст, який відповідає рівню АА, вважається достатньо доступним для більшості людей з інвалідністю. До веб-сайтів, які демонструють відмінні рівні WCAG належать наприклад, BBC (Британська телерадіомовна корпорація), неурядова організація Vision Australia або транснаціональний банк Barclays.

Урядові та політичні ініціативи також дуже важливі для кращого розуміння веб-доступності в усьому світі. Наприклад, у країнах-членах ЄС цифрова доступність гарантується так званою Директивою про веб-доступність (Директива 2016/2102), яка набула чинності в грудні 2016 року і спрямована на підвищення доступності веб-сайтів і мобільних додатків для людей з інвалідністю, які отримують доступ до державних послуг. У Канаді та США Закон про американців з інвалідністю (ADA) регулює питання врахування потреб людей з інвалідністю, в тому числі в цифровій сфері. ADA періодично публікує рекомендації щодо того, як органи державної влади, місцевого самоврядування та бізнесу можуть розробити веб-сайт, доступний для людей з інвалідністю. Крім того, уряд Японії створив документ під назвою "Керівництво для людей похилого віку та осіб з інвалідністю - інформаційно-комунікаційне обладнання, програмне забезпечення та послуги". У цьому документі викладені чіткі стандарти цифрової доступності, яких повинні дотримуватися веб-сайти.

Однак важливо зазначити, що хоча багато країн використовують Керівництво з доступності веб-контенту (WCAG) як основу для своїх стандартів доступності, конкретні правила та покарання за їх недотримання на національному рівні можуть суттєво відрізнятися. Це означає, що не існує єдиних глобальних стандартів веб-доступності, які країни юридично зобов'язані впроваджувати. З іншого боку, у світі досі не існує глобального стандарту у сфері цифрової доступності.
Відсутність глобального стандарту є особливо важливою для України з різних причин. Однак є щонайменше три різні, але взаємопов'язані причини, чому цифрова інклюзія та доступність мають особливе значення для України.

Відсутність глобального стандарту є особливо важливою для України з різних причин. Однак є щонайменше три різні, але взаємопов'язані причини, чому цифрова інклюзія та доступність мають особливе значення для України.

1. Соціальна інтеграція: По-перше, як згадувалося в нашій попередній статті, веб-доступність має особливе значення для України та її зусиль з відбудови. Забезпечення цифрового доступу до веб-сайтів може значно підвищити ефективність та інклюзивність процесу відбудови шляхом залучення більшої кількості громадян України до цього важливого процесу. Тому дуже важливо дотримуватися світових стандартів, таких як WCAG, і забезпечити розуміння важливості веб-доступності як політиками, так і широкою громадськістю. Це життєво важливий компонент процесу відновлення, особливо враховуючи, що російська агресія, на жаль, призвела до різкого збільшення кількості людей з інвалідністю в країні. Тому Україна повинна забезпечити, щоб кожен українець міг скористатися перевагами багатообіцяючого цифрового майбутнього, яке країна запланувала розвивати під час і після реконструкції. Також примітно, що настанови WCAG 2.1 нещодавно були перекладені українською мовою, і тепер вони стали доступними для широкого загалу.
2. Європейська інтеграція: По-друге, Україна прагне досягти повноправного членства в Європейському Союзі в найближчі роки. Очікується, що ці зусилля будуть тривалими, оскільки Україна повинна здійснити численні реформи та внести різноманітні зміни, щоб відповідати acquis communautaire ЄС, яке охоплює європейське законодавство, правові акти та судові рішення, що становлять сукупність права Європейського Союзу. Таким чином, Україні необхідно буде здійснити низку реформ у своїй соціальній політиці, зокрема у сфері інклюзивності для людей з інвалідністю, що зазвичай регулюється главою 19 (Соціальна політика та зайнятість) acquis ЄС. Наприклад, Україні необхідно буде повністю імплементувати Європейський закон про доступність (Директива 2019/882), який є новаторською директивою ЄС, що зобов'язує забезпечити доступність певних повсякденних продуктів та послуг для людей з інвалідністю. Таким чином, веб-доступність відіграє вирішальну роль не лише в покращенні надання послуг особам з інвалідністю в Україні, а й у наближенні країни до європейських стандартів та дотриманні критично важливих елементів законодавства ЄС, таких як Європейський акт про доступність або вищезгадана Директива про веб-доступність.
3. Глобальні стандарти: як зазначалося в попередніх параграфах, глобальні стандарти та найкращі практики у сфері цифрової доступності варіюються від країни до країни, і не існує єдиних стандартів з точки зору невідповідності або різного тлумачення. Тим не менш, ця ситуація відкриває перед Україною чудові можливості. Зусилля з відновлення, що тривають в Україні, пропонують унікальний шанс створити глобальний прецедент для забезпечення цифрової доступності для своїх громадян. Виділяючи ресурси та докладаючи узгоджених зусиль у цій відносно невеликій, але ключовій сфері, Україна має потенціал стати яскравим прикладом інтеграції та цифрової інклюзивності на світовій арені. Встановлення безпрецедентних стандартів може слугувати моделлю, якою можна поділитися з демократичними партнерами в усьому світі. По суті, пріоритетність веб-доступності може посилити "м'яку силу" України, зміцнивши її репутацію як інклюзивної та стабільної демократії. Такий розвиток подій піде на користь не лише людям з інвалідністю, а й кожному громадянину України.